1. влада
2. повноваження; право, права; компетенція
3. орган керівництва
4. звич. pl влада, начальство, адміністрація
5. авторитет, вага, вплив
6. авторитетні джерела
7. підстави
- actual authority фактична законна сила
- constitutional authority конституційні повноваження
- consular authorities консульські посадові особи/ представники
- decision-making authority директивний орган
- diplomatic authorities дипломатичні посадові особи/ представники
- ecclesiastical authorities церковні власті
- executive authority виконавча влада
- an exercise of the sovereign authority здійснення прерогатив державної влади
- exclusive authority виняткові повноваження
- government authorities урядові органи
- governmental authority державна влада
- interim authority тимчасова влада
- local authorities місцева влада
- military authority of the armed forces військова влада
- national authorities національні органи
- official authorities офіційні представники
- sovereign authority прерогативи державної влади
- state authority державна влада
- statutory authority влада, встановлена законом
- supreme authority верховна влада
- transitional authority влада на час перехідного періоду
- authority for a statement підстави для заяви
- authority making the request орган, що робить запит
- authority to enter into treaty повноваження на заключення договору
- the authority of Parliament влада/ повноваження Парламенту
- ultimate authority over peace-keeping operations максимальні повноваження у відношенні операцій з підтримки миру
- defect of authority відсутність повноважень
- man set in authority особа, що має владу
- to act on smbd.'s authority діяти на підставі отриманих повноважень
- to act with the authority of the law діяти на основі закону
- to apply to the authorities звернутися до влади
- to be vested with the necessary authority бути наділеним необхідними повноваженнями
- to challenge the authority of the experts ставити під сумнів компетенцію експертів
- to exercise authority застосовувати владу
- to give authority for an act (to do smth.) (на)давати повноваження на що-небудь/ зробити що-небудь
- to have an authority мати владу
- to have authority with/ over smbd. мати авторитет у когось
- to invoke smbd.'s authority посилатися на авторитет когось
- to know smth. on good authority дізнатися про щось з достовірного джерела
- to personify authority втілювати владу
- to quote one's authorities посилатися на авторитетні джерела
- to receive authority (for an act/ to do smth) отримувати повноваження (на щось)
- to transmit the necessary authority for the issue of the visa передати необхідні вказівки для видачі візи
- by authority of law в силу закону
- on the authority of papers за повідомленнями преси

English-Ukrainian diplomatic dictionary. 2013.


Look at other dictionaries:

  • authority — au·thor·i·ty n pl ties 1: an official decision of a court used esp. as a precedent 2 a: a power to act esp. over others that derives from status, position, or office the authority of the president; also: jurisdiction b: the power to act …   Law dictionary

  • Authority — Au*thor i*ty, n.; pl. {Authorities}. [OE. autorite, auctorite, F. autorit[ e], fr. L. auctoritas, fr. auctor. See {Author}, n.] 1. Legal or rightful power; a right to command or to act; power exercised buy a person in virtue of his office or… …   The Collaborative International Dictionary of English

  • authority — [ə thôr′ə tē, əthär′ə tē] n. pl. authorities [ME autorite < OFr autorité, auctorité < L auctoritas < auctor, AUTHOR] 1. a) the power or right to give commands, enforce obedience, take action, or make final decisions; jurisdiction b) the… …   English World dictionary

  • authority — (n.) early 13c., autorite book or quotation that settles an argument, from O.Fr. auctorité authority, prestige, right, permission, dignity, gravity; the Scriptures (12c.; Mod.Fr. autorité), from L. auctoritatem (nom. auctoritas) invention, advice …   Etymology dictionary

  • authority — [n1] power, control ascendancy, authorization, beef*, charge, clout*, command, credit, domination, dominion, edge, esteem, force, goods*, government, guts*, influence, juice*, jump, jurisdiction, leg up*, license, mastery, might, might and main* …   New thesaurus

  • authority — /auˈtɔriti, ingl. ɔːˈθHrɪtɪ/ [lett. «autorità»] s. f. inv. autorità, organo di vigilanza …   Sinonimi e Contrari. Terza edizione

  • authority — 1 *power, jurisdiction, command, control, dominion, sway Analogous words: ascendancy, *supremacy: government, ruling or rule (see corresponding verbs at GOVERN) 2 *influence, weight, credit, prestige Analogous words: exemplar, ideal, standard, p …   New Dictionary of Synonyms

  • authority — ► NOUN (pl. authorities) 1) the power or right to give orders and enforce obedience. 2) a person or organization having official power. 3) recognized knowledge or expertise. 4) an authoritative person or book. ORIGIN Old French autorite, from… …   English terms dictionary

  • Authority — In politics, authority (Latin auctoritas , used in Roman law as opposed to potestas and imperium ) is often used interchangeably with the term power . However, their meanings differ: while power refers to the ability to achieve certain ends,… …   Wikipedia

  • authority — A government or public agency created to perform a single function or a restricted group of related activities. Usually, such units are financed from service charges, fees, and tolls, but in some instances they also have taxing powers. An… …   Financial and business terms

  • authority — n. control power 1) to assume; delegate; demonstrate, show; establish; exercise, wield; invoke authority 2) to defy; deny, reject; undermine authority 3) absolute, complete, full, supreme, unquestioned; parental authority 4) authority for; over… …   Combinatory dictionary

Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”